6 червня відбулися другі Конгресові слухання. Цього разу обговорення стосувалося викликів та можливостей ефективного здійснення окремих повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) органами місцевого самоврядування.
Організатори заходу - Офіс Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за підтримки шведсько-українського проєкту PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні».
«Сьогодні обговорили питання надання послуг ДРАЦС у громадах, щодо якого отримуємо багато звернень і від органів місцевого самоврядування, і від усіх профільних асоціацій, і від народних депутатів. А головне – безліч скарг від мешканців громад, які не отримують належних послуг на місцях. Тому сподіваюсь, що це обговорення підштовхне відповідальних осіб навести лад у питаннях послуг ДРАЦС», - сказав керівник офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України В’ячеслав Негода.
Основні проблеми узагальнив експерт Віктор Тимощук, заступник голови Правління Центру політико-правових реформ:
«Децентралізація – це наближення послуг до людей. Але послуги ДРАЦС – це приклад, коли реформа пішла не туди. Базові послуги – реєстрації народження, шлюбу, смерті – віддаляються від людей, особливо у сільській місцевості. Цифри говорять самі за себе. У 2021-22 роках лише 13% цих послуг надавалися органами місцевого самоврядування, а 87% - органами Міністерства юстиції. Після укрупнення громад сільські території, які приєдналися до міст, втратили повноваження надавати послуги ДРАЦС. І хоча парламент виправив цю ситуацію, прийнявши відповідний закон ще два роки тому (Закон №1427 від 29.04.202 року), більшість ОМС ці послуги так і не надають. Як експерт я вважаю, що зазначена проблема виникла через неконструктивну позицію Міністерства юстиції».
За словами експерта, перед громадами є такі бар’єри:
- Їх переконують, що ці повноваження ОМС не потрібні.
- Вимагають статусу юридичної особи від виконавчих органів місцевих рад для повноважень ДРАЦС.
- Пропонують, щоб послуги ДРАЦС надавали виконавчі комітети.
- Вимагають перереєстрації громади з зазначенням області, району.
- Платно навчають персонал ОМС, хоча мають робити це безоплатно.
- Обмежують рівні доступу до реєстрів посадових осіб ОМС (або «адміністратор, або «реєстратор»).
- Не надають бланків свідотств для ОМС (усіх, або окремих видів).
- Висувають надмірні вимоги для зберігання бланків: окремі кімнати, прикуті сейфи, ґрати, сигналізація…
- Акцентують на відсутності в ОМС функції «ведення реєстру».
На думку експерта, Мін’юст, підрозділи якого зараз укрупнюють, мав би бути зацікавлений у найшвидшій передачі повноважень на рівень громад, щоб люди отримували якісні і доступні послуги, а не створювати штучні бар’єри для цього.
«Тож що варто робити. Мінюст має швидко з ОМС розробити дорожню карту і чітко вказати покроковий шлях, як отримувати повновження ДРАЦС. При цьому, звісно, треба усунути всі бар’єри та забезпечувати максимальне сприяння для ОМС», - вважає експерт.
Голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Лариса Білозір зазначила, що питання с послугами ДРАЦС вирішити можна, якщо орієнтуватися на потреби людей, а не відомчі інтереси.
«На жаль, я поки не помічаю конструктивного бачення Мін’юсту вирішення цих проблем. Сподіваюсь, після цього обговорення Міністерство буде більше готовим до співпраці. Завжди є відомчі інтереси, але вони не мають переважувати інтереси людей», - сказала Лариса Білозір.
Вона запропонувала розробити дорожню карту передачі максимальних повноважень ДРАЦС громадам, делегувати їх органам місцевого самоврядування, а за Мін’юстом залишити нагляд, координацію та навчання.
Цю думку підтримав голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін, який зазначив, що Міністерства мають продукувати політику, а не ускладнювати процес надання послуг.
Тому, на його думку, саме Міністерство юстиції мало б якнайшвидше запропонувати шляхи вирішення проблеми, про яку вже заявили усі: ОМС, експерти, асоціації, самі жителі громад.
У свою чергу, Олена Завгородня, заступниця начальника управління-начальник відділу координації та контролю діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України, зазначила, що завжди ОМС разом з ДРАЦ надавали послуги з реєстрації народження, шлюбу, смерті.
«Ніколи проблем не було. Проблеми з’явилися у зв’язку з кроками вперед, розвитком технологій, оскільки органи юстиції встигали за ними, а органи місцевого самоврядування не зовсім можуть потягнути те, що потрібно, починаючи від забезпечення комп’ютерною технікою, зберіганням, захищеними ключами, навчанням для роботи в реєстрі. Тому люди частіше звертаються до наших відділень. Але усі громади, які хочуть надавати ці послуги, можуть це робити і роблять, в тому числі, покладаючи повноваження на сільських старост», - сказала представниця Міністерства юстиції.
При цьому усі представники громад і ЦНАПів, які виступали на слуханнях, зазначили, що базові послуги ДРАЦС громади можуть перебрати з великими проблемами, і навіть після цього вони постійно стикаються з труднощами з роботою у реєстрі, відсутністю бланків тощо, що не дозволяє надавати ці послуги швидко і якісно.
Марина Бобраніцька, начальниця управління системного розвитку надання адміністративних послуг Міністерства цифрової трансформації України, зауважила:
«Міністерство цифрової трансформації опікується питанням створення сучасних ЦНАП в громадах, особливо в тих, де проживає менше 10 тисяч населення. І громади дуже плідно працюють на тим, щоб усі найпотрібніші послуги надавалися на місцях швидко і у комфортних умовах. Загалом в громадах вже більше 3500 тисяч точок надання послуг. І не треба думати, що якась громада з якоюсь послугою не впорається. Треба передавати усім громадам усі послуги, які можливо, особливо - найбільш потрібні людям. Зараз трішки більше 400 точок можуть надавати послуги ДРАЦС і лише 200 з них це роблять. Значить, є причини, з яких ці послуги не надаються у 50 відсотках ЦНАП, котрі можуть їх надавати. Ці причини ми сьогодні почули. І я дуже прошу до подальшого вирішення питань долучати представників ЦНАП, які уже мають практичний досвід».
Експертка шведсько-українського проєкту «Підтримка доступності послуг в Україні» PROSTO Ольга Калініченко теж зазначила, що ЦНАП громад спроможні надавати усі найнеобхідніші послуги жителям:
«Вони готові взяти повноваження ДРАЦС. Ми забезпечуємо громади технікою, створюємо можливості для відновлення послуг в деокупованих громадах. Але вони не можуть їх надавати. І це дуже прикро».
Присутні на слуханнях представники всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, а також Асоціації ЦНАП відзначили актуальність проблеми і готовність долучатися до її вирішення. На їхню думку, органам місцевого самоврядування треба делегувати повний спектр повноважень з ДРАЦС, а не окремі послуги.
Експертка Асоціації міст України Інна Скляр, сказала:
«В контексті широкомасштабного вторгнення не може бути такого, щоб люди їздили по області і шукали, де б узяти довідку про народження чи смерть… Ніхто не хоче забрати послуги у Мін’юсту. Ми хочемо, щоб люди отримували послуги швидко і комфортно. Держава декларує, що бігати повинні дані, а у нас досі бігають люди».
Підсумовуючи захід, В’ячеслав Негода зазначив, що це обговорення не має бути останнім.
«Зараз ми не вирішимо проблему. Але, сподіваюсь, усі зрозуміли, наскільки вона вже велика і наскільки значні труднощі створює, в першу чергу – жителям громад. Зараз важлива позиція Мі’юсту, готовність навести тут лад. Також пропонував би всеукраїнським асоціаціям підготувати спільний лист до Уряду і Парламенту – висловити спільну позицію з зазначеного питання. Щоб якісно сформулювати проблему і запропонувати шляхи вирішення, можна залучити експертів проєкту PROSTO, які володіють усією інформацією, бо працюють і з громадами, і з органами державної влади. Обговорення, з одного боку, показало, що є недосконалість системи, а з іншого – що усе можна виправити, якщо усі працюватимуть, думаючи передусім про людей».
Відеозапис та фото з обговорення:
