Українська асоціація районних та обласних рад (УАРОР) отримала статус повноцінного члена Європейської асоціації місцевої демократії з правом голосу.

Відповідне рішення підтримали під час Генеральної Асамблеї ALDA 2026, де також відбулося офіційне підписання членства УАРОР в організації.

Про повідомила Президент УАРОР Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

Членство в ALDA відкриває для українських регіонів нові можливості для розвитку міжнародного співробітництва, участі у європейських ініціативах та представлення інтересів громад на міжнародному рівні.

У межах Генеральної Асамблеї учасники обговорили питання демократичної стійкості громад, розвитку міжнародних партнерств, участі молоді у місцевому самоврядуванні, використання сучасних цифрових інструментів та нових підходів до розвитку місцевої демократії. 

Окремою подією стало відкриття Центру експертизи з питань партисипативної місцевої демократії.

Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО також наголосила, на важливості присутності України на міжнародних майданчиках не лише в контексті війни, а як держави, що має свій унікальний досвід роботи у кризових умовах.

Президент УАРОР Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО також подякувала Президентці ALDA  Наташа ВУЧКОВИЧ, генеральному секретарю організації Антонелла ВАЛЬМОРБІДА та європейським партнерам за підтримку співпраці з українським місцевим самоврядуванням. 

Фонд міжнародної солідарності оголошує старт прийому заявок на участь у Програмі стажування "WIN4UA".

Програма має на меті посилення компетенцій представників українських органів місцевого самоврядування в сфері модернізації та міжнародного співробітництва в контексті реформи децентралізації в Україні та вступу до ЄС.

Програма передбачає 3-тижневі стажування у польських представництвах для працівників органів місцевого самоврядування громад із чисельністю до 50 тисяч мешканців.

Етапи реалізації Програми:

• Перший етап - травень-червень 2026 рік: набір учасників.
• Другий етап - липень-жовтень 2026 року: підготовчий етап (мовний курс та вебінари).
• Третій етап - жовтень-листопад 2026 року: стажування 
• Четвертий етап- грудень 2026 року: онлайн-воркшоп.

Набір учасників

Вимоги:

• займають посади середньої управлінської ланки та є посадовими особами ОМС;
• зацікавлені у розвитку професійних компетенцій;
• готові брати участь у всіх заходах Програми;
• мають письмову рекомендацію від голови громади.

Процес набору 

1.Подання заявок з 15 травня 2026 року до 29 травня 2026 року за посиланням на електронну форму https://form.jotform.com/261312445916354.

2.Онлайн співбесіди

Кандидати , чиї заявки будуть схвалені , будуть запрошені на індивідуальну онлайн-співбесіду.

Підготовчий етап

Буде відібрано 45 кандидатів.

Підготовкак проходитиме у двох хвилях:

Перша хвиля: липень-вересень 2026 року

Друга хвиля: вересень-жовтень 2026 року.

Стажування відбуватиметься у дві хвилі з жовтня 2026 року по листопад 2026 року.

Після завершення стажування відбудеться підсумкова зустріч для обміну досвідом.

Програма реалізується за підтримкою Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

За матеріалами" Децентралізація".

Відбулася загальнонаціональна конференція "Просторове планування для відновлення, розвитку та інвестицій", під час якої представники влади, експертного середовища, бізнесу та громад обговорили роль комплексних планів просторового розвитку у відновленні територій та залученні інвестицій.

Особливу увагу учасники приділили досвіду прифронтових громад Харківщини, які продовжують впроваджувати просторове планування в умовах війни.

Згідно із законодавством, до 1 січня 2028 року всі громади України мають розробити комплексні плани просторового розвитку. Водночас наразі такі плани затвердили лише окремі громади.

За результатами дослідження, проведеного ГО "Асоціація фахівців землеустрою" , станом на березень 2026 року:

• близько половини громад прийняли рішення про розробку плану;
• близько 30% громад уже почали розроблення комплексних планів;
• 17 громад розробили комплексні плани.

Це свідчить, що навіть в умовах війни громади усвідомлюють: ефективне відновлення та розвиток можливі лише на основі продуманого планування використання своїх ресурсів і чіткого бачення майбутнього території.

Просторове планування як інструмент виживання прифронтових громад

Своїми результатами поділилися представники Роганської та Пісочинської громад Харківської області - територій, що пере6увають у прифронтовій зоні та зазнали значних економічних проблем та руйнувань.

Начальниця Роганської селищної військової адміністрації Марія ЧЕРНЕНКО наголосила , що для громад , які зазнають масштабних обстрілів , просторове планування є важливою умовою відновлення.

Сьогодні громада має систематизовані дані про земельні ресурси та інфраструктуру,а комплексний план постійно адаптується до умов сьогодення.Це дало можливість збільшити надходження до місцевого бюджету на 3.5 млн грн щорічно. Завдяки плануванню вдалося знайти донорське фінансування на відновлення водопостачання, почати модернізацію комерційної нерухомості.

Пісочинський селищний голова Олег ЧЕРНОБАЙ підкреслив, що навіть у прифронтових регіонах громади мають планувати використання територій і формувати зрозумілі правила для інвесторів.Окремо увагу він звернув на те, що наявність такого документа підвищує довіру з боку мешканців. Мешканці громади повинні розуміти, що тут є стратегія розвитку і безпеки. Наразі, громада залучила $5 млн у інвестиції на відновлення та інфраструктуру - вже побудували 2 підземні школи та дитсадок. За словами Олега ЧЕРНОБАЯ,  саме це стало одним із факторів того, що громада прийняла 10.000 внутрішньо переміщених громадян.

Економічний ефект:інвестиції,бізнес і наповнення бюджету

За словами Пісочинського селищного голови, Пісочинській громаді вдалося суттєво спростити дозвільні процедури для бізнесу, зокрема зміни цільового використання земельних ділянок. Також важлива інвестиційна сторона: громада попри війну і розташування поряд з Харковом, поступово залучає інвесторів.

У Роганській громаді також відзначають зростання надходжень до бюджету. Марія ЧЕРНЕНКО додала, що робота над комплексним планом дозволила вперше системно переглянути струткуру земель і виявити ресурси, які раніше не використовувалися ефективно. Це дало змогу збільшити частку земельних надходжень у бюджеті - з 5% до 8%, із планом подальшого зростання до 10%.

Приклади громад Харківщини доводять, що  комплексні заходи просторового розвитку забезпечують реальні економічні результати. 

За матеріалами сайту: "Децентралізація".

Заступник міністра розвитку громад та територій України Костянтин КОВАЛЬЧУК провів робочу зустріч із командою GIZ та проєкту ReWarm щодо модернізації системи централізованого теплопостачання, реалізації спільних проєктів та підготовки до наступного опалювального сезону.

Окрему увагу приділили питанням індивідуальних теплових пунктів, вузлового та поквартирного обліку, адаптації українського законодавства до європейських директив, розвитку геотермальної енергетики та підготовці Національного плану модернізації і декарбонації систем централізованого теплопостачання до 2050 року.

Також Мінрозвитку спільно з GIZ\ReWarm працює над оновленням  КТМ 204 - документа, який регулює нормування витрат палива та теплової енергії, а також оновлення методики розробки регіональних схем теплопостачання для формуування зрозумілих умов розвитку децентралізованої теплової генерації у громадах.

Окремо сторони обговорили фінансово-економічні виклики для підприємств,питання тарифоутворення та необхідність створення умов для залучення інвестицій у модернізацію галузі.

Довідково:

Проєкт "Реформування сектору централізованого теплопостачання в Україні" реалізується за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини у межах Міжнародної кліматичної ініціативи.

За матеріалами сайту: Міністерство розвитку громад та територій України.

Росія знову завдала масованого удару по українських містах ракетами та дронами. Пошкоджені житлові будинки та цивільна інфраструктура.

Нагадуємо: власники житла, пошкодженого або знищеного внаслідок обстрілів, мають право на отримання допомоги за програмою єВідновлення.

Подати заявку на компенсацію можна через портал або застосунок Дія, а також через Центр надання адміністративних послуг чи нотаріуса.

Як отримати компенсацію?

Щоб скористатися прогрмаю,необхідно:

• переконатися , що житло зареєстроване в Державному реєстрі речових прав;
• подати інформаційне повідомлення про пошкоджене майно;
• відкрити спеціальний банківський рахунок для проведення ремонту;
• подати заяву на компенсацію через послугу єВідновлення у Дії, ЦНАП чи нотаріуса;
• дочекатися рішення комісії (до 30 днів на прийняття рішень).

Якщо житло пошкоджене повторно

• Потрібно відкрити "Звіт про ремонт" за попередньою заявою;
• зазначити, що майно пошкоджене повторно;
• подати нове повідомлення та нову заяву на компенсацію.

Як отримати компенсацію за знищене житло

Для цього потрібно

• подати інформаційне повідомлення про пошкоджене майно через Дію;
• перевірити актуальність даних про право власності в Державному реєстрі та, за потреби, їх оновити.
• подати заяву на компенсацію через Дію, ЦНАП чи нотаріуса;
• дочекатися рішення комісії.

Як працюють комісії

Станом на сьогодні працює близько 1000 комісій по всій Україні.

Процес розгляду включає етапи:

• Подання заяви, після чого вона потрапляє до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).
• Розгляд заяви комісією, який передбачає:перевірку документів, обстеження пошкодженого майна,визначення суми компенсації, ухвалення рішення про надання компенсації та його подальшого затвердження органом місцевого самоврядування чи військовою адміністрацією.

Як визначається сума компенсації 

Після підтвердження пошкодження або знищення житла комісія:

• проводить огляд житла в присутності власника чи його представників;
• фіксує пошкодження;
• складає акт обстеження та завантажує документи до РПЗМ.
• заповнює чек-лист необхідних ремонтних робіт;
• розраховує суму компенсації.

Після цього комісія ухвалює остаточне рішення - про надання компенсації або відмову.

За матеріалами сайту Міністерства розвитку громад та територій України.

Набув чинності наказ Мінекономіки №4901 від 10 квітня 2026 року , яким затверджено Методичні рекомендації - єдині правила підготовки публічних інвестиційних проєктів. Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства.

Держава переходить від практики "шукаємо гроші під окрему ідею" до системного формування портфелю проєктів, які відповідають вимогам міжнародних донорів. Єдині правила потрібні, щоб будь-який проєкт - державний,регіональний чи місцевий - готувався за однаковими стандартами.

Запроваджується чітка трирівнева система відбору проєктів:

• Стратегічний рівень - проєкти Єдиного проєктного портфеля держави;
• Програмний рівень - проєкти в межах цільових програм (енергетика, логістика);
• Секторальний рівень - проєкти , важливі для конкретних галузей.

Проєкти місцевого рівня (школи, лікарні) розлядаються на третьому секторальному рівні. Вони мають бути включені до єдиного проєктного портфеля територіальної громади та пройти галузеву оцінку.

Єдині правила створюють прозорий механізм відбору. Якщо проєкт громади відповідає критеріям і його обирають - він отримує підтримкуц в підготовці від міжнародних програм.

Що варто знати ОМС?

• Єдині правила не створюють нових викликів для громад, але описують алгоритм, за яким держава і донори працюють з проєктами.
• Працювати все буде через систему DREAM/
• Ключове: ініціатор проєкту має чітко вказати потребу - що саме потрібно для підготовки.

Раніше багато проєктів залишалися без руху через неякісну документацію.Єдині правила покликані це виправити.Для громади це означає:якщо ваш проєкт потрапив у портфель та він якісно опрацьований  - у нього є реальний шанс на підтримку. 

За матеріалами: "Децентралізація". 

Цього тижня на міжнародних майданчиках Європейської Асоціації місцевої демократії голова Харківської обласної ради, президент Української асоціації районних та обласних рад Тетяна Єгорова-Луценко працює над посиленням співпраці між українськими громадами та європейськими партнерами.

"Під час засідання Правління ALDA в рамках Генеральної асамблеї Асоціації обговорили вступ Української асоціації районних та обласних рад до Європейської Асоціації місцевої демократії та набуття УАРОР членства в Асоціації.

Для нас це нові можливості для міжнародної співпраці, розвитку партнерств і представлення українських громад та регіонів у європейському демократичному середовищі",- зазначила Тетяна Єгорова-Луценко.

Тетяна Єгорова-Луценко наголосила, що Україна сьогодні не лише переймає європейський досвід, а й ділиться власними практиками роботи громад і регіонів в умовах повномасштабної війни.

Ключовим механізмом підтримки відновлення, реконструкції України Європейським Союзом є Механізми підтримки України (Ukraine Facility) (2024-2027).

Загальний обсяг підтримки України в рамках цього проєкту складає 50 млрд. євро. Водночас часто буває складно розібратися, які ресурси, передбачені у механізмі, сприяють процесам відбудови саме на місцях.

Нижче подаємо  перелік усіх можливостей для громад, що були озвучені під час онлайн-курсу “Муніципальні партнерства для євроінтеграції” від Cities4Cities в межах Програми Polaris "Підтримка багаторівневого врядування в Україні".

Ukraine facility для громад

Механізм підтримки включає 3 стовпи фінансування, кожен з яких містить конкретні можливості для громад.

• Макроекономічна підтримка уряду України (26.8 млрд євро) для посилення євроінтеграційних реформ. Відповідно до плану України 20% фінансування в рамках цього стовпа до 2027 року мають скеровуватися для реалізації проєктів на субнаціональному рівні.

Так, бюджетом України на 2026 рік заплановано спрямувати 2 млрд грн на фінансування проєктів в рамках Державного фонду регіонального розвитку.

• Інвестиційна рамка ( 9.5 млрд євро) для залучення інвестицій для реалізації проєктів , у тому числі на муніципальному рівні , у сферах:
• водопостачання;
• централізоване теплопостачання;
• управління твердими відходами;
• міський транспорт;
• соціальне житло.

Три основні канали надання підтримки в рамках цього стовпа:

1.Державні позики уряду України;

2.Пряме фінансування муніципалітетів;

3.Посередницьке фінансування через українські банки.

• Технічна допомога ( 4.8 млрд євро)

В рамках цього стовпа було виділено  з 2022 року на підтримку місцевого самоврядування та децентралізації в Україні понад 155 мільйонів євро:

• U-LEAD з Європою 40 мільйонів євро;
• EU4Recovery 36 мільйонів євро;
• Механізм "Мери за економічне зростання" 4.1 млн євро;
• Проєкти громадянського суспільства 18.1 млн євро.

Ініціатива Cities4Cities  впроваджує напрям "Міжнародна муніципальна співпраця" Програми Polaris "Підтримка багаторівневого врядування в Україні" , що  фінансується Sida і реалізується SALAR International.

За матеріалами:"Децентралізація".