Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував парламенту включити до порядку денного та прийняти за основу законопроєкт № 15165, що стосується покращення правових умов для діяльності органів самоорганізації України (ОСН).

Йдеться про редакцію законодавчої ініціативи, внесеної народними депутатами, спрямований на вдосконалення нормативної бази функціонування ОСН - одного з ключових інструментів залучення жителів до вирішення питань місцевого значення.

Євроінтеграційний контекст і строки 

Зокрема, цей законопроєкт передбачений дорожнью картою у межах переговорного процесу щодо вступу до ЄС (кластер 1 "Основи процесу вступу"), зі строком виконання до  2025 року. Він є частиною євроінтеграційного процесу.

Широке експертне опрацювання 

Законопроєкт підготовлено на базі попередньої редакції (№ 6319) з урахуванням пропозицій напрацьованих у межах робочої групи при Комітеті.

До її роботи було залучено близько 80 учасників - представників органів державної влади, місцевого саморядуванння, експертів та практиків у сфері діяльності ОСН.

Рішення Комітету 

За результатами розгляду Комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України:

• включити законопроєкт № 15165 до порядку денного 15-ї сесії;
• за наслідками розгляду у першгому читанні - прийняти його за основу з подальшою підготовкою до другого читання.

За матеріалами сайту:"Децентралізація".

У Міністерстві розвитку громад та територій України відбулася зустріч із представниками ОМС та профільних асоціацій щодо засад розбудови муніципального соціального житла в Україні.

Захід реалізовано спільно з Європейською комісією та Європейським інвестиційним банком.

З боку Мінрозвитку зустріч провела заступниця міністра НАТАЛІЯ КОЗЛОВСЬКА. 

Ключовою темою зустрічі стало обговорення формування системного підходу до розвитку муніципального соціального житла та створення законодавчих і фінансових механізмів для реалізації таких проєктів у регіонах.

Під час зустрічі учасники обговорили питання визначення потреб громад у соціальному житлі, необхідність додаткового врегулювання земельних, податкових і бюджетних відносин, удосконалення процедур управління комунальним житловим фондом та забезпечення балансу між доступністю орендної плати для мешканців і фінансовою стійкістю операторів соціального житла.

Окрему увагу приділили питанням управління багатоквартирними будинками, надання житлово-комунальних послуг, а також можливолстям залучення позабюджетного фінансування для будівництва соціального житла.

В свою чергу, учасники з м.Харків презентували своє бачення розвитку муніципального соціального житла у громадах, наближених до територій бойових дій.

Також учасники обговогорили та звернулися до конституційного права громадян, які потребують соціального захисту, на доступне житло, створення законодавчих умов для розвитку муніципального житлового фонду, а також забезпечення житлових прав ветеранів. 

Під час зустрічі звернулися до європейського досвіду розвитку та реформування систем, який може бути адаптований до потреб українських громад.

Зустріч стала однією із серії заходів формування майбутнього Закону України "Про соціальне житло" за участі державних органів, громад , міжнародних партнерів та громадянського суспільства.

За матеріалами сайту "Децентралізація"

Після вступу до ЄС європейська політика згуртованності, на яку Євросоюз витрачає майже третину свого семирічного бюджету, стане важливою частиною нашої державної регіональної політики. Та це не привід відкладати те, що треба зробити кожній громаді вже зараз.

Поради за підсумком онлайн-курсу "Муніципальні партнерства для євроінтеграції" від Cities4Cities в межах Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».

1.Дивіться на власні потреби розвитку в ширшому євроінтеграційному контексті

Інвестиції ЄС є "інструментом впровадження політики" - для того, щоб залучити європейське фінансування , необхідно чітко розуміти , досягнення якої європейської політики сприяє мій проєкт. ЄС цікавить, щоб усі регіони мали мінімальний стандарт сполучення, щоб товари вільно переміщувуалися , конкуренція була чесною, а кліматичні цілі були досягнуті. 

Дуже важливо, щоб довгострокові стратегії громад відповідали пріорітетам і цілям ЄС, в тому числі політики згуртування ,які визначаються на семирічний програмний період.

2.Поєднуйте ресурси для реалізації масштабних цілей

Фінансування ЄС потребує співфінансування з місцевих, регіональних чи національних джерел. Для успішної реалізації проєктів громади мають передбачити кошти у місцевих бюджетах, залучати позики та створювати фонди фінансування проєктів.

3.Нарощуйте потенціал для реалізації проєктів вже зараз

Громадам важливо розвивати стратегічне планування, начати фахівців стандартам ЄС, створювати механізми співфінансування та залучати проєктних менеджерів. 

4.Збирайте та моніторте дані 

Необхідно впроваджувати ІТ-технології та механізми фінансового контролю за стандартами ЄС. 

5.Беріть активну участь у програмуваннні інструментів ЄС

Громади,бізнес і громадський сектор повинні долучатися до визначення пріоритетів програм ЄС, брати участь у консультаціях та моніторингових комітетах, щоб впливати на розподіл ресурсів і захищати свої інтереси.

Ініціатива Cities4Cities впроваджує напрям "Міжнародна муніципальна співпраця" Програми Polaris "Підтримка багаторівневого врядування в Україні" , що фінансується Sida і реалізується SALAR International.

Джерело Cities4Cities

У матеріалі проаналізовано динаміку доходів бюджету територіальних громад за підсумками 2024-2025 років у розрізі 24 областей України.

Основні тенденції:

Річна динаміка доходів свідчить про відновлення фінансової спроможності місцевих бюджетів, однак цей процес відбувається нерівномірно.

У більшості громад доходи зростають у межах 15-30 відсотків, водночас зберігається частина громад із мінімальним приростом або спадом.

На територіях, що зазнали більшого впливу бойових дій, зокрема Харківська область, формування таких доходів відбувається в складних умовах.

Це відображається у стриманішій динаміці або зниженні надходжень, що пояснюється негативними змінами в економічній активності.

Більш стабільну позитивну динаміку демонструють громади центральних та західних регіонів України, де зберігається відносно сприятливе економічне середовище для економічної діяльності.

Спостерігаються значні відмінності в доходах навіть в межах однієї області:одні громади демонструють зростання понад 30-40 відсотків,інші - спад. Це свідчить про різний рівень адаптації громад до воєнних умов і формує нерівномірність розвитку, яку слід враховувати у фінансовій та регіональній політиці.

Основним джерелом доходу залишається ПДФО , що відображає рівень зайнятості та економічної активності.

Місцеві податки і збори - показують найвищі темпи зростання.

Плата за землю - загалом демонструє стабільну динаміку , однак значною мірою залежить від безпекових умов.

Єдиний податок - характеризується нерівномірною динамікою та залежить від змін у споживанні і специфіки місцевих ринків.

Висновки:

1.Зростання доходів загалом має позитивну, але нерівномірну динаміку, а різниця між громадами за темпами залишається значною.

2.Посилюється фінансова диференціація громад і зростає дисбаланс у рівні їхніх доходів.

3.Підвищується рівень власних доходів , що свідчить про посилення значення локальної податкової бази для фінансової стійкості.

4.Різниця в доходах свідчить про відмінну здатність громад до відновлення економічної активності.

Доходи бюджетів по областях розміщені та подані у вигляді діаграм PDF:

1. Вінницька область
2. Волинська область
3. Дніпропетровська область
4. Донецька область
5. Житомирська область
6. Закарпатська область
7. Запорізька область
8. Івано-Франківська область
9. Київська область
10. Кіровоградська область
11. Луганська область
12. Львівська область
13. Миколаївська область
14. Одеська область
15. Полтавська область
16. Рівненська область
17. Сумська область
18. Тернопільська область
19. Харківська область
20. Херсонська область
21. Хмельницька область
22. Черкаська область
23. Чернівецька область
24. Чернігівська область

Джерела даних 

Матеріали підготовлені за підсумками виконання бюджетів територіальних громад за 2024-2025 роки на підставі даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної статистичної служби України, а також даних веб-порталу https://openbudget.gov.ua/.

У квітні 2026 року Міністерство фінансів України забезпечило повне - на 100 відсотків перерахування міжбюджетних трансфертів до загального фонду місцевих бюджетів. Загальниий обсяг становив 20,2 млрд грн.

Йдеться, зокрема ,про:

• 2,6 млрд грн базової дотації
• 1,7 млрд грн додаткових дотацій.

Таким чином, громади отримали всі передбачені на квітень ресурси без затримок, відповідно до бюджетного розпису.

Водночас , зростають і залишки коштів на місцевому рівні.Станом на 1 травня 2026 року на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ - 122,8 млрд грн.Це на 27,6 млрд грн більше , ніж на початку року.

Що це означає для громад?

Наявний фін.ресурс дозволяє ОМС:

• стабільно фінансувати захищені видатки;
• покривати першочергові потреби громад;
• планувати витрати більш передбачувано в умовах воєнного часу.

За матеріалами сайту:https://decentralization.ua/.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам'яттю мільйонів загиблих і висловлюємо безмежну вдячність кожному, хто виборов перемогу над нацизмом.

Разом з усією Європою Україна вшановує цей день.

Ми не маємо права на забуття, адже пам'ять про минулі злочини проти людяності - це наша зброя у боротьбі за правду і свободу зараз.

ПДФО - основа місцевих бюджетів і формує по двох третин з усіх податкових надходжен. Від нього залежить, які послуги отримають мешканці громад, у якому стані буде інфраструктура та якими темпами буде розвиватися місцева економіка.

Фахівці програми Polaris ІГОР ГЕРАСИМЧУК та ІГОР ОНИЩУК у публікації "Куди має зараховуватися ПДФО?" складають у цілісну картину 8 років експертної дискусії, понад 15 законопроєктів,напрацювання дослідницьких та міжнародних партнерів - і подають вичепний матеріал, у якому тема зарахування ПДФО викладена послідовно і зрозуміло.

Демографічний, суспільний та ресурсний виміри ведуть до однієї точки: те,як живе громада щодня, залежить від того,куди надходять податки її мешканців.

У публікації - порівняння 5 моделей зарахуванння ПДФО, аналіз ризиків і переваг кожної та дорожня карта переходу.

Окремо розглянуто аналітику міжнародних партнерів, систему горизонтального вирівнювання , а також компенсаційні механізми для громад, які можуть тимчасово втратити частину доходів.

За матеріалами сайту:https://decentralization.ua/.

Сьогодні відбулася ХХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні шляхи вдосконалення українського законодавства», організована Харківським національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого у співпраці з іншими партнерами.