Схиляємо голови перед мільйонами тих, чиї життя забрала одна з найбільших катастроф в історії людства – Друга світова війна.

Для України вона принесла роки окупації, колосальних руйнувань та мільйони жертв ще з 1939 року. А з 22 червня 1941 року масштаб бойових дій розширився, і вся українська земля опинилася в епіцентрі цієї глобальної катастрофи. Ми пам’ятаємо ціну свободи і мирного неба.

Сьогодні Україна знову вимушена боротися і відстоювати право на мир. Спільно з міжнародними партнерами захищаємо демократичні цінності.

Світла пам’ять усім жертвам війни!

Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) схвалила дві заявки України загальним обсягом 140 млн євро, які дозволять надати житлову підтримку понад 3 500 українським родинам — ветеранам війни та внутрішньо переміщеним особам, які втратили свої домівки на тимчасово окупованих територіях.

Йдеться про 80 млн євро на додаткову підтримку програми «Житло для ВПО з ТОТ» у межах єВідновлення та 60 млн євро на програму пільгового іпотечного кредитування для ветеранів.

«Рік тому в Римі відбувся наш перший діалог із Головою Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі щодо підтримки житлових програм для ветеранів та людей, які втратили свої домівки через російську окупацію. Сьогодні маємо важливий результат — домовленості підкріплені рішенням Адміністративної ради Банку. Дякую БРРЄ за довіру до України та нашої ефективної співпраці. За три роки вже майже 500 тисяч родин скористалися житловими програмами від держави. Продовжуємо залучати нові ресурси та розширювати можливості для тих, хто через війну втратив дім й потребує підтримки», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій КУЛЕБА.

Найбільший обсяг фінансування — 80 млн євро — буде спрямований на підтримку внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. Завдяки цим коштам протягом двох років буде додатково профінансовано близько 2 тисяч житлових ваучерів для придбання власного житла. Перший транш у розмірі 40 млн євро Україна отримає вже у вересні 2026 року.

Програма орієнтована на людей, які через війну втратили свої домівки та були змушені залишити тимчасово окуповані території. На першому етапі житлову підтримку отримують учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни.

Ще 60 млн євро буде спрямовано на окрему програму забезпечення житлом ветеранів війни. Кошти спрямують на фінансування довгострокових пільгових іпотечних кредитів.

Програму реалізовуватиме Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Завдяки коштам позики та револьверному механізму фінансування ветерани зможуть отримати близько 1 500 пільгових кредитів на придбання власного житла. З них понад 1 100 кредитів буде профінансовано безпосередньо за рахунок коштів БРРЄ, ще понад 450 — завдяки повторному використанню повернутих коштів.

Рішення Банку розвитку Ради Європи є свідченням довіри міжнародних партнерів до українських механізмів житлової підтримки. Саме працюючі програми, які вже допомогли тисячам українських родин придбати житло, дозволяють залучати нові ресурси та масштабувати допомогу для тих, хто найбільше її потребує.

*За матеріалами сайту:"Міністерство розвитку громад та територій України".

Міжфракційне депутатське об’єднання Верховної Ради «Прифронтові регіони» разом із Всеукраїнською асоціацією районних та обласних рад та Рухом молитовних сніданків України стали організаторами цієї масштабної події.

Президентка УАРОР та голова Харківської обласної ради Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО разом із народним депутатом України, співголовою МФО «Прифронтові регіони» Олексієм КРАСОВИМ  та керівником Руху молитовних сніданків України Павлом УНГУРЯНОМ провели захід, який об’єднав понад 400 учасників із прифронтових територій України — військових, представників духовенства, органів державної влади та місцевого самоврядування, народних депутатів України, членів Конгресу США, волонтерів і громадських діячів.

До учасників Молитовного сніданку у форматі відеозвернень долучилися Голова Верховної Ради України Руслан СТЕФАНЧУК а Посол США в Україні Джулі ДЕВІС..

«Сьогодні говорили про те, що допомагає українцям вистояти у найважчі часи — єдність, взаємну підтримку та відповідальність за свої громади. Як представниця Харківщини добре знаю, якою ціною громади прифронтових територій зберігають життя, роботу та можливості для розвитку. Щоденні обстріли, втрати та виклики не зламали наших людей. Навпаки — навчили ще більше цінувати підтримку та єдність. Для багатьох українців молитва стала джерелом внутрішньої сили, яка допомагає переживати найскладніші випробування. Окремі слова вдячності — військовим капеланам, які поруч із нашими Захисниками і Захисницями допомагають зберігати силу духу в найважчі моменти. Особливо цінно, що сьогодні в одній залі зібралися представники різних конфесій, політичних поглядів і регіонів. Усіх нас об’єднує головне — любов до України та відповідальність за свої громади. Такі зустрічі нагадують про просту істину: наша сила — в єдності та взаємній підтримці. Разом вистоїмо. Разом переможемо», – сказала Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

Запровадження середньострокового планування в умовах воєнного стану є стратегічним кроком для забезпечення макроекономічної стабільності, прогнозованості та підвищення ефективності використання бюджетних коштів. 

Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки та Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій. 

Затверджені документи стають основою системи бюджетного планування та управління публічними інвестиціями, регламентуючи процеси відбору, фінансування та реалізації проєктів. 

«Навіть у складних умовах воєнного стану ми впроваджуємо рішення, які забезпечують економічну стабільність та передбачуваність на роки вперед. Середньострокове планування дозволяє раціонально та прозоро управляти публічними інвестиціями та фінансуванням проєктів з відновлення соціальної та критичної інфраструктури. 

Завдяки Єдиному портфелю проєктів і чітким критеріям оцінки, фінансування піде туди, де воно найпотрібніше — на відновлення пошкодженого житла, модернізацію та розвитку муніципальної інфраструктури та розвиток транспортного сектору і інтеграцію його з європейським», — зазначає віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій КУЛЕБА.

Основним критерієм розподілу коштів є відповідність стратегічним цілям держави та обов'язкове включення об'єктів до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій (ЄПП). Такий підхід забезпечує максимальну послідовність, структурованість, прозорість та підзвітність, що є вагомим чинником для зміцнення довіри міжнародних партнерів.

Загальний обсяг фінансування публічних інвестиційних проєктів на трирічний період закладено на рівні 270,9 мільярда гривень. При цьому напрямки, які належать до сфери компетенції Мінрозвитку, отримують фінансову підтримку переважно за рахунок залучених від МФО ресурсів. 

• На розвиток транспорту та логістики передбачено спрямувати 73,0 мільярда гривень. Ці кошти орієнтовані на відновлення пошкоджених об'єктів, розширення логістичних маршрутів та інтеграцію української інфраструктури до європейських транспортних коридорів. 
• На модернізацію муніципальної інфраструктури та покращення якості комунальних послуг виділяється 46,5 мільярда гривень. Фінансування дозволить забезпечити громади стабільним тепло- та водопостачанням, провести тепломодернізацію та оновити мережі. 
• Також особлива увага приділятиметься житловому сектору та відновленню людського капіталу, що передбачає створення умов для повернення українців додому, ремонт пошкодженого житла та соціальну підтримку людей, постраждалих внаслідок російської агресії.

Проєкти і програми проходять трьохрівневу оцінку: скринінг, секторальна оцінка, експертна оцінка. Відбір інвестиційних проєктів відбуватиметься за чіткими критеріями, стратегічну рамку яких задає СПІ. Проєкти також мають  відповідати одній з чотирьох наскрізних стратегічних цілей: енергоефективності, цифровізації, кліматичній стійкості та безбар'єрності.

Бюджетна декларація містить прогнозні показники економічного розвитку країни.Вона розроблена на основі базового сценарію, який передбачає покращення безпекової ситуації з 2027 року. Водночас передбачено сценарій стійкості на випадок тривалішої активної фази бойових дій. 

Очікується, що до 2029 року зростання реального ВВП прискориться до 6,7%, збільшиться середня заробітна плата, а підвищення мінімальних соціальних стандартів відбуватиметься з випередженням рівня інфляції. 

Загалом реалізація ухвалених рішень дозволить сформувати передбачувану та прозору систему управління розвитком за європейськими стандартами, де територіальні громади матимуть чітке бачення напрямів інвестування, а партнери— зрозумілу дорожню карту і пріоритети держави.

*За матеріалами сайту:"Міністерство розвитку громад та територій України".

Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ підписав Указ №491/2026, яким засновано почесну відзнаку «Громада-рятівник» для територіальних громад, жителі яких проявили мужність, милосердя та солідарність під час відсічі збройній агресії російської федерації проти України.

Почесна відзнака запроваджена для вшанування громад, жителі яких надають гуманітарну допомогу прифронтовим територіям, підтримують Сили оборони України, беруть участь у зміцненні обороноздатності держави та здійснюють іншу вагому підтримку у захисті незалежності й суверенітету України.

«Громада-рятівник» присвоюватиметься указом Президента України. Подання щодо її присвоєння можуть вносити Кабінет Міністрів України, обласні та Київська міська державні адміністрації, а в разі їх утворення - відповідні військові адміністрації.

Громадам, яким буде присвоєно почесну відзнаку, вручатимуть спеціальну статуетку, пам’ятну плакетку та футляр. Статуетка має вигляд двох рук, що тримають стилізоване серце, та символізує взаємну підтримку, людяність і єдність українських громад у час війни.

Вручення відзнаки здійснюватиме Президент України або уповноважені ним посадові особи.

Запровадження почесної відзнаки «Громада-рятівник» стало державним визнанням внеску тисяч жителів українських громад, які з початку повномасштабного вторгнення допомагають евакуйованим людям, підтримують прифронтові території, забезпечують гуманітарні потреби та зміцнюють стійкість країни.

*За матеріалами сайту:"Децентралізація".

За ініціативи Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», яку очолює Тетяна Єгорова-Луценко, та за підтримки Ради Європи відбулося засідання у «Страсбурзькому форматі» щодо районних рад України та субрегіонального рівня.

За дорученням голови Харківської обласної ради, президента Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, президента УАРОР Тетяни Єгорової-Луценко на майданчику Асоціації проведено шостий навчальний семінар-тренінг.

Про це розповідає Міністерство розвитку громад та територій України.

Державна програма єВідновлення вже понад три роки допомагає українцям, які втратили житло або чиї домівки постраждали внаслідок російської агресії. Сьогодні в межах програми діють кілька механізмів підтримки для придбання житла — житловий сертифікат, грошова компенсація для відбудови на власній земельній ділянці та житловий ваучер.

Житловий сертифікат та грошова компенсація для відбудови призначені для власників житла, яке було знищене внаслідок російської агресії. Житловий ваучер запроваджений у межах компонента «Житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій». На першому етапі ним можуть скористатися внутрішньо переміщені особи з ТОТ, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Що між ними спільного, а в чому різниця дивіться в інфографіці.

Попри різні категорії отримувачів, обидва механізми мають спільну мету — допомогти людям вирішити житлове питання після втрати домівки через російську агресію.

Детальніше про правову основу, способи подачі заявок, розмір допомоги, бронювання коштів та інші особливості – на сайті Міністерства розвитку громад та територій України.