Центр демократичної стійкості та Центр урбаністичних студій Київської школи економіки (KSE) за підтримки Swedish International Centre for Local Democracy (ICLD) підготували добірку «Комунікація ОМС із громадою», у якій зібрано практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо ефективної взаємодії з мешканцями. Видання поєднує результати дослідження «Громадська участь в часи полікризи: уроки із українських громад під час повномасштабного вторгнення Росії» та практичний досвід українських громад.

Міністр у справах розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін повідомив про початок роботи новоствореного міністерства та визначив ключові напрями його діяльності.

На Закарпатті з 16 до 19 липня включно відбувся Всеукраїнський вишкіл з національного спротиву «Карпатський щит 2026».

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 17 липня 2026 року № 963 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», якою започаткував інституційне розмежування напрямів розвитку громад і територій та відновлення, інфраструктури і транспорту.

Створення умов для розвитку підприємництва на селі, підтримка фермерських господарств і відновлення економічної спроможності громад є одним із ключових напрямів державної політики з відродження сільських територій. Для об'єднання зусиль у цьому напрямі Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» підписали Меморандум про взаєморозуміння. 

Програма Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні»запрошує громади та кластери громад до участі у менторській підтримці у сфері міжнародної муніципальної співпраці, яку реалізує ініціатива Cities4Cities.

Президентка Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, голова Харківської обласної ради Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО разом із заступницею начальника Харківської ОВА Оленою ЛОГВИНОВОЮ, директоркою Департаменту охорони здоров’я ХОВА Тетяною ДЕМЕНКО, керівниками медичних закладів, закладів вищої освіти, представниками громадських організацій провела установче засідання Медичного кластера.

Його засновниками стали 17 закладів і організацій Харківщини.

«За ініціативою Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області у медичний кластер з реабілітації ветеранів об’єдналися провідні заклади охорони здоров’я регіону, науково-освітні заклади, громадські організації. Нова модель взаємодії покликана розвивати систему надання послуг з реабілітації наших Захисників і Захисниць, забезпечити обмін досвідом з лікування та реабілітації, об’єднати науковий, освітній, медичний потенціал», – зазначила Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

Підписали Угоду про створення Медичного кластера з реабілітації ветеранів «Ветерани Харківщини», яка визначає принципи спільної роботи та залишається відкритою для приєднання нових учасників.

Координаційну раду Медичного кластеру очолив директор КНП ХОР «Обласний госпіталь ветеранів війни» Юрій ФЕДЧЕНКО. Першим заступником голови обрали начальника Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуарда ХОРОШУНА.

Заступниками голови Координаційної ради Медичного кластера обрано:

• Руслана ВРАГОВА, генерального директора КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня»;
• Ірину ПИРОГОВУ директорку КНП ХОР «Багатопрофільна клінічна лікарня комплексного та відновлювального лікування ветеранів війни та постраждалих від техногенних катастроф»;
• Анатолія ХІНЕВИЧА, голову Харківської обласної організації Ветеранів України;
• Ігоря ШИШКА, директора комунального закладу Харківської обласної ради «Ветеранський простір «Пліч-опліч»;
• Валерія М`ЯСОЄДОВА, ректора Харківського національного медичного університету.

«Головне завдання кластера – сформувати дієву платформу від лікування, складних оперативних втручань до фізичної й психологічної реабілітації, протезування та повернення до повноцінного життя ветеранів.

Разом формуємо на Харківщині сучасну систему реабілітації ветеранів», – додала Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

За минулий тиждень за програмою доступних кредитів єОселя українці отримали 129 нових кредитів на суму 273 млн грн. 

З них кредити під 3% отримали:

• 47 військовослужбовців та представників сектору безпеки
• 8 педагогів
• 4 медики
• 4 науковці

Кредити під 7% отримали:

• 44 українці без власного житла
• 22 ВПО

Загалом, з початку 2026 року 4 541 українець скористався програмою єОселя та отримав пільгову іпотеку на суму 8,9 млрд грн.

Найбільше кредитів у межах програми надано у Київській області – 43, місті Києві – 25 та у Вінницькій – 12.

За типом нерухомості: 67 українців отримали кредит на житло першого продажу, з яких 23 об’єкти – на стадії будівництва. Ще 62 кредита видано на придбання житла на вторинному ринку.

Нагадаємо, що програма єОселя також доступна для мешканців прифронтових територій. Програма передбачає державну компенсацію 70% першого внеску за іпотекою, 70% щомісячних платежів протягом першого року кредитування, а також до 40 тис. грн на супутні витрати при оформленні іпотеки. Деталі за посиланням.