Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування представив дослідження «Підконтрольність та підзвітність старост», підготовлене ГО «ДЕСПРО» за підтримки Програми EGAP.

Це дослідження — наймасштабніше у 2025 році щодо найближчої до людей інституції в громаді. Як зазначив народний депутат України Віталій Безгін, «тут мова більше про взаємини старост із мешканцями на округах, аніж про контрольні функції з боку інших ланок врядування». І справді: результати показують, де практика працює, а де буксує.

Які проблеми виявили?

Аналітики дослідили дані про звітування понад 7 000 старост із майже всіх регіонів України. Вузьких місць виявилося чимало:

• нерегулярне та неуніфіковане звітування;
• відсутність оприлюднених звітів на сайтах громад;
• різний підхід до порядку звітування на рівні локальних актів;
• нестача механізмів контролю з боку голів громад;
• відсутність санкцій за порушення вимог закону.

Що кажуть дані? Кілька важливих цифр від Віталія Безгіна:

Локальні правила звітування старост

• 40,1% громад закріпили порядок звітування у статутах;
• 87,1% — у положеннях про старост.

Це, на думку депутата, сигнал до уніфікації:
«Ми маємо дійти регулювання, коли тут буде єдина практика. Якщо більшість громад обирають положення, значить треба йти цим шляхом».

Звітування перед місцевою радою

• 49,8% старост звітують перед радою.

Звітування перед жителями

• 57,2% старост звітують безпосередньо перед мешканцями округів.

Лідери за динамікою — Київська та Житомирська області.

Глибше в регіональний розріз: хто лідирує, а кому треба активізуватись?

Дослідження показує суттєві регіональні відмінності. Якщо у 2025 році серед лідерів за звітуванням перед радою – Івано-Франківська (40,8%), Рівненська (39,6%) та Одеська (38,4%) області, то в таких областях, як Чернігівська (16,4%) чи Херсонська (0%), цей показник залишається критично низьким.

Що стосується звітування перед жителями, то тут також є свої чемпіони: Харківська (43,7%), Івано-Франківська (37,6%) та Дніпропетровська (37,5%) області.

Як звітують? Переважна більшість старост (у багатьох областях понад 90%) віддають перевагу традиційним відкритим зустрічам. Водночас, відеоконференції як спосіб звітування найактивніше використовують у Харківській (24,2%) та Чернівецькій (15,4%) областях, що може бути як наслідком безпекового фактору, так і розвиненої цифрової інфраструктури.

Прозорість: чи доступні звіти онлайн?
Заявлено, що звіти за 2024 рік є на сайтах у більшості громад, проте реально у відкритому доступі їх можна знайти не завжди. Наприклад, у Запорізькій області лише 21,6% громад заявили про наявність звітів онлайн, а в Львівській – 42,9%. Це вказує на системну проблему з оприлюдненням інформації.

Системні проблеми та шляхи їх вирішення

Дослідження виокремило низку системних проблем:

• Правова невизначеність: Чітко не визначено механізми контролю голови громади за діяльністю старости, а також принципи підзвітності самим жителям округу.
• Залежність від волі ради: Факт проведення звіту перед радою часто залежить не від вимоги закону, а від бажання депутатів його заслухати.
• Відсутність санкцій: За порушення вимог щодо звітування не передбачено жодних правових наслідків.

Що робити далі? Рекомендації:

1. Для Верховної Ради: Удосконалити законодавство, усунувши правову невизначеність щодо підзвітності старост перед жителями, закріпити єдиний механізм контролю та визначити санкції за невиконання звітних вимог.
2. Для Мінрозвитку: Надавати методичну допомогу громадам, а також розглянути створення єдиного реєстру старостинських округів для підвищення прозорості.
3. Для Асоціацій ОМС: Активізувати просвітницьку роботу, поширювати кращі практики та допомагати у розробці локальних актів.

Що обговорили та які кроки далі?

Учасники події — народні депутати, представники Мінрозвитку, асоціацій місцевого самоврядування, громадських організацій та старости — говорили про потребу посилення ефективності та підзвітності інституту старост, а також необхідність коригування законодавства.

Дослідження та дискусія ще раз нагадали: інститут старост — це місток між громадянами й владою. Його ефективність напряму залежить від прозорих правил, регулярних звітів і довіри. Наявні дані дають чіткий орієнтир, над якими саме напрямами потрібно працювати, щоб цей місток став міцнішим.

За матеріалами сайту "Децентралізація"