Поводження з відходами в громадах, що зазнали руйнувань внаслідок збройної агресії, - експерти U-LEAD надали рекомендації

Вже зараз говорять про те, що комплексні плани з відновлення територій буде розробляти місцеве самоврядування.

Але перед тим громадам необхідно розуміти, які є механізми утилізації будівельних відходів, що утворилися внаслідок масових руйнувань інфраструктури, та можливості щодо їх повторного використання.

Про поводження з відходами, правило 72 годин та важливість комплексного підходу до відновлення територій говорили представники громад Дніпропетровської та Запорізької областей піл час інформаційної сесії «Поводження з відходами в громадах, що зазнали руйнування інфраструктури внаслідок збройної агресії», організованої Регіональним офісом «U-LEAD з Європою» у Запорізькій області.

- Приводом для інформаційної сесії стала велика кількість питань та запитів від органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами. До воєнних дій громади починали працювати над розробкою комплексного плану поводження з твердими побутовими відходами та боролися із стихійними сміттєзвалищами, проводили інформаційні кампанії з цієї тематики та прагнули до сортування, європейського підходу в управлінні ТПВ. Через воєнні дії у багатьох громадах зруйнована інфраструктура, на місці будинків або приміщень утворилися руїни, з якими необхідно щось робити, - зазначила керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Запорізькій області Тетяна Бордюг.

Учасники дізналися про особливості організації поводження з відходами в громадах, що зазнали руйнування інфраструктури в наслідок збройної агресії під час воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнного стану.

Через обстріли та вибухи у громадах руйнуються будинки, об'єкти інфраструктури, а також можуть виникати ситуації, пов'язані з витоком небезпечних речовин у повітря. Внаслідок цього в громадах нагромаджується будівельне та побутове "сміття", яке відрізняється від звичних відходів.

- Руїни після вибухів утворюються з різних матеріалів та залишків, які відрізняються за структурою та походженням. Тут можуть бути металопластик та скло, цегла і арматура, уламки покрівлі і стін, металеві конструкції та побутова техніка, залишки меблів і уламки деревини. У звичайному житті ці залишки можна було розібрати і повторно використати, але в умовах війни це все ускладнюється, - зазначив Дмитро Лазненко, експерт з питань управління відходами «U-LEAD з Європою»..

За його словами, представникам ОМС важливо пам’ятати, що першими на місце події прибувають рятувальними, представники силових структур та медики. Перші 72 години є надважливими, оскільки це період коли ще можна врятувати людей, які потрапили під завали, знаходяться в небезпеці та постраждали від вибухів.

На цьому етапі необхідно акцентувати увагу на питаннях порятунку життя та полегшення страждань людей, що опинилися в зоні ураження, забезпечення тих, що мешкає поруч із місцем події, та рятувальників. А також допомога в проведенні рятувальної операції.

- Початкова оцінка ситуації найчастіше робиться інтуїтивно. Такі ситуації не плануються заздалегідь, вони відбуваються без плану. До таких подій ми не можемо підготуватися в сенсі попередити руйнування, але можемо визначити стратегію відновлення та уникнення ризиків. Наприклад, можна визначити які небезпечні речовини зберігаються на підприємствах або об’єктах, розробити план евакуації мешканців в разі виникнення екстреної ситуації, - зазначив експерт.

Також Дмитро Лазненко розповів про дії представників місцевого самоврядування під час фази «раннього відновлення», яка наступає після того, як на місці події рятувальники провели обстеження території та необхідну роботу.

Наступним етапом є фаза «відновлення». На цьому кроці громаді доведеться вирішувати такі ключові питання: завершення обробки/переробки відходів руйнування, а також перехід до сталого функціонування системи управління.

Експерти рекомендують для цього створити підприємство, яке буде займатися обробкою або переробкою окремих відходів руйнування. А також підтримувати систему управління відходами та створити сталу систему управління відходами (у тому числі будівельно-ремонтними). В результаті на території населених пунктів громади будуть ліквідовані або відновлені зруйновані об’єкти.

Члени Асоціації 

 
 
За результатами виборів 25.10.20 року у області обрано 56 голів сільських, селищних, міських громад та місцевих рад і сформовано склад 7 нових районних рад.
 
У складі Асоціації об’єдналися 62 місцеві ради, в тому числі - 54 сільських, селищних, міських рад, 7 районних рад та обласна рада, що складає 97% від загальної кількості рад Харківщини. Детальніше...