Шановні колеги!

Доводимо до вашого відома, що за повідомленням, отриманим від Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» (далі – УАРОР), останньою було проінформовано  ГО «Агенція відновлення та розвитку» щодо наступного.

Національний форум проєктних менеджерів громад (далі - Форум) проводиться в рамках проєкту «Відновлення разом:Спільнота проєктних менеджерів для відновлення та розвитку громад».

Форум збере представників органів місцевого самоврядування, громадських організацій, міжнародних партнерів, агенцій розвитку та експертів, щоб обговорити актуальні виклики проєктного менеджменту, поділитися найкращими практиками і напрацювати спільні кроки задля підвищення ефективності управління проєктами в Україні.
У межах цього проєкту вже проведено чотири регіональні форуми в Умані, Прилуках, Чорткові та Острозі. Під час цих заходів учасники ділилися досвідом успішних кейсів та викликами на різних етапах реалізації проєктів, налагоджували партнерства між громадами та шукали ефективні інструменти для посилення проєктної експертизи.


За результатами цих зустрічей було напрацьовано практичний План дій для покращення спроможності громад у сфері проєктного менеджменту, який буде презентовано під час заходу.

Дата : 10 листопада 10:00-16:00

Формат: змішаний.

Програма форуму та місце проведення заходу будуть надіслані зареєстрованим учасникам.

Посилання на реєстрацію:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScGLcK08E_1j4xa2FJejfNjqTEqycRZu4yIC0JmwL6rb5zkCQ/viewform

   З огляду на вищезазначене просимо взяти інформацію до відома та у використання в роботі , а також проінформувати зацікавлених фахівців

 

Виконавча дирекція Асоціації

Уряд ухвалив надання субвенції у розмірі 396 млн грн для місцевих бюджетів на встановлення сонячних панелей, теплових насосів і систем зберігання енергії у школах, лікарнях і дитсадках — щоб посилити енергонезалежність і забезпечити безперебійну роботу закладів у разі довготривалої відсутності тепло- та електропостачання. 

Станом на 2025 рік війна суттєво вплинула на систему водопостачання та водовідведення в громадах Україні. За даними Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України наразі близько 8,5 мільйона українців стикаються з обмеженим доступом до якісної води.

У Києві відбулася презентація результатів всеукраїнського дослідження «Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт-розвиток». Експерти представили аналіз стану та перспектив розвитку українських міст у контексті концепції «smart city».


Дослідження, проведене Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана спільно з дослідницькою компанією Active Group.

Методологія дослідження:

  • Опитування: онлайн-опитування (метод CAWI) серед представників органів місцевого самоврядування 111 українських міст (за винятком тимчасово окупованих територій). Вибірка охопила міста різних розмірів — від малих громад до міст-мільйонників.
  • Якісний компонент: три глибинні інтерв’ю з представниками ОМС для пояснення ключових тенденцій.
  • Період проведення: червень 2025 року.

Ключові висновки дослідження

1. Економічні пріоритети міст: від традиційних секторів до технологій

  • Сьогодення: основа функціонування більшості міст — виробництво, торгівля та сільське господарство. Сектор інформаційних технологій (ІТ) наразі розвинений лише у 11% міст.
  • Майбутнє: після війни найперспективнішими секторами місцеве самоврядування вважає агропромисловий комплекс (51%), туризм (50%, зокрема зелений) і технологічний напрям (~20%). Зростає також роль логістики, транспорту та будівництва.
  • Переваги для розвитку: головною перевагою респонденти називають вигідне географічне розташування (особливо для західних регіонів), наявність виробничої бази та людських ресурсів. 91% представників ОМС вважають перспективним розвиток крафтового виробництва.

2. Стан смарт-трансформації: є поступ, але бракує системності

  • Впроваджені компоненти: найпоширенішими елементами «розумного міста» вже є цифрові послуги для громадян (понад 50%), системи відеоспостереження, зарядні станції для електротранспорту, електронні квитки та смарт-освітлення.
  • Плани на майбутнє: у пріоритетах — розвиток енергоефективних будівель, систем сортування та управління відходами, а також подальша розбудова цифрових сервісів для громадян.
  • Стратегічний підхід: лише 27% міст мають окрему стратегію розвитку смарт-міста, ще 22,5% працюють над її створенням. Наразі переважають фрагментарні ініціативи в межах діджиталізації або програм смарт-спеціалізації, однак цілісної концепції, що поєднує технології, екологію та соціальну сферу, поки що бракує.
  • Бюджетування: більшість міст виділяє на смарт-ініціативи лише 1–2% бюджету, оскільки ці витрати часто «розчинені» в інших програмах (транспорт, енергетика тощо).

3. Діджиталізація, «зелений» та соціальний розвиток: активність є, але нерівномірна

  • Діджиталізація: 59% міст активно впроваджують ініціативи цифровізації, ще 31,5% працюють над цим. Найчастіше це електронні черги, петиції, цифрові канали зв’язку з комунальними службами. Використання штучного інтелекту поки що залишається рідкістю — лише 10,8% міст.
  • «Зелений» розвиток: 66% міст реалізують «зелені» ініціативи, переважно в напрямках озеленення, сортування та підготовки до переробки відходів.
  • Соціальні ініціативи: 84% міст беруть участь у соціальних проєктах, зокрема у програмах адаптації людей з інвалідністю.
  • Електронне врядування: здебільшого обмежується окремими сервісами. Бракує інтегрованих цифрових платформ, відкритих даних та інструментів онлайн-консультацій.

4. Участь громади та співпраця: потенціал розкритий не повністю

  • Громадський бюджет: 71% респондентів підтвердили наявність такої форми участі, що дозволило реалізувати десятки проєктів у сфері благоустрою, культури та дозвілля. Зараз часто пріоритет віддається ініціативам, пов’язаним із воєнною тематикою.
  • Співпраця з університетами: лише 44% ОМС залучають заклади вищої освіти до розвитку міста, і лише 17% мали спільні проєкти саме у сфері смарт-розвитку (наприклад, ІТ-кластери, консультаційні центри). Найпоширеніша форма взаємодії — виконання науково-дослідних робіт на договірній основі.
  • Співпраця з бізнесом: 54% ОМС підтверджують таку співпрацю, але вона здебільшого зводиться до участі бізнесу в дорадчих органах. Спільних масштабних проєктів у сфері смарт-розвитку не мають 64% міст — виняток становлять міста з великими підприємствами.

Головні перешкоди на шляху до смарт-розвитку:

  1. Брак фінансування (70,3%).
  2. Відсутність кваліфікованих фахівців.
  3. Недостатня технічна інфраструктура.
  4. Відсутність стимулів з боку місцевої влади, бюрократія, низька зацікавленість населення.

Дослідження засвідчило, що українські міста активно, але фрагментарно рухаються шляхом смарт-трансформації. Існує нагальна потреба у переході від окремих ініціатив до цілісних стратегій смарт-розвитку, які поєднують цифровізацію, «зелену» економіку, соціальну інклюзію та ефективне управління.

Ключовим фактором успіху є подолання ізольованості між органами влади, бізнесом, наукою та громадськістю. Формування ефективної екосистеми співпраці дозволить об’єднати ресурси, знання та ініціативи для якісного відновлення й сталого розвитку регіонів України.

Спікери презентації дослідження:

  • Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-Груп»;
  • Ірина Каленюк, доктор економічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
  • Людмила Цимбал, доктор економічних наук, професор кафедри міжнародної економіки КНЕУ;
  • Ірина Унінець, доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії КНЕУ;
  • Сергій Павловський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри здоров’я людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, директор КНДУ «Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста».

 

Відеозапис пресконференції "Роль місцевого самоврядування у відновленні економіки України: потенціал регіонів і смарт розвиток".

 

 За матеріалами сайту "Децентралізація"

Сторінка 8 із 311

Члени Асоціації 

 
 
За результатами виборів 25.10.20 року у області обрано 56 голів сільських, селищних, міських громад та місцевих рад і сформовано склад 7 нових районних рад.
 
У складі Асоціації об’єдналися 62 місцеві ради, в тому числі - 54 сільських, селищних, міських рад, 7 районних рад та обласна рада, що складає 97% від загальної кількості рад Харківщини. Детальніше...