Міністерство розвитку громад та територій України провело четверте підсумкове засідання Секторальної робочої групи «ЖКГ» тематичної підгрупи «Житло», присвячене побудові системи соціального житла в Україні. 

Участь у засіданні взяли представники Європейської Комісії, Світового банку, Європейського інвестиційного банку, міжнародних фінансових організацій, народні депутати, представники громад та експертного середовища.

Під час засідання обговорили майбутню модель соціального житла в Україні, її законодавчу основу, фінансові механізми, інституційну архітектуру та можливості масштабування за підтримки міжнародних партнерів та приватного сектору.

Соціальне житло розглядається не лише як інструмент забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб або інших вразливих категорій населення. Йдеться про створення нової системної моделі житлової політики, яка сприятиме соціальній інтеграції, підтримці мобільності робочої сили та відновленню громад.

«Для нас це питання значно ширше, ніж просто будівництво житла. Ми говоримо про формування нової системної моделі доступу до житла, підтримки внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, забезпечення мобільності робочої сили та загалом нової архітектури житлової політики України», — зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія КОЗЛОВСЬКА.

Окрему увагу учасники приділили міжнародному досвіду створення систем соціального житла, механізмам змішаного фінансування, ролі держави та громад, а також залученню приватного сектору до реалізації житлових проєктів. 

«Потреби України у житлі сьогодні надзвичайно великі. Водночас будівництво нового соціального житла саме по собі не може повністю вирішити це питання і не завжди є найбільш економічно ефективним рішенням. Система має пропонувати різні інструменти та відповідати різним потребам людей. Не менш важливо забезпечити сталість такої моделі, враховуючи не лише капітальні інвестиції, а й подальше утримання житла. Окрема роль у цьому належить муніципалітетам, які мають управляти цими активами та потребують для цього відповідних фінансових інструментів», — зазначив операційний менеджер Світового банку Кевін ТОМЛІНСОН. 

Як зазначив заступник начальника підрозділу Європейської Комісії Лукаш Весели, у країнах Європейського Союзу розвиток соціального житла підтримується через фінансові інструменти, зокрема за участі Європейського інвестиційного банку. Одним із поширених підходів є надання грантів і позик для реалізації програм соціального житла.

 У фокусі дискусії були також питання недопущення створення ізольованих соціальних кварталів та забезпечення інтеграції майбутніх мешканців у життя громад.

За результатами обговорення учасники засідання відзначили, що підготовка законодавчої бази для запуску системи соціального житла перебуває на завершальному етапі.

За словами Наталії КОЗЛОВСЬКОЇ до кінця червня Міністерство планує представити проєкт закону про соціальне житло, який стане основою для формування повноцінної системи соціального орендного житла в Україні.

*За матеріалами сайту:"Міністерство розвитку громад та територій України".

Державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України (далі - ДП «СЕТАМ»), повідомляє, що відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (далі - Порядок реалізації), відповідно до частини другої та четвертої статті 61 Закону України від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» через державну електронну аукціонну платформу OpenMarket ДП «СЕТАМ» у поточному місяці 2026 року оголошено проведення низки електронних аукціонів («Інвестиційний дайджест №5»).

Інформуємо про майбутню ініціативу, організовану в рамках проєкту PowerYouth.

Президентка УАРОР,голова Харківської обласної ради Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО повідомила, що Харківщина отримала вісім промислових дизельних електрогенераторів потужністю від 30 до 120 кВт.

«Обладнання передано підприємствам критичної інфраструктури Берестинської, Лозівської та Донецької громад Харківської області», – зазначила Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

Співпраця Харківської обласної ради з Асоціацією «Медична та благодійна допомога Франція — Україна» триває з 2022 року. З директоркою Асоціації Діаною ДОЛЬС підписано Меморандум про співробітництво, у межах якого область регулярно отримує гуманітарну допомогу.

«Дякую нашим французьким партнерам за підтримку Харківщини та компанії «Санагро Україна» за допомогу в доставці вантажу до Харкова. Співпраця триває», – сказала Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.

Центр розвитку інновацій спільно з EDIH “Kyiv HiTech” та робочою групою “Енергоострів” запрошують представників територіальних громад, агенцій регіонального розвитку та обласних адміністрацій на онлайн-конференцію, присвячену практичним рішенням для посилення енергетичної стійкості громад.

Дата та час: 10 червня 2026 року | 11:00 - 13:30
Формат: онлайн, Zoom
Реєстрація:https://forms.gle/Q8fmxi5snwgpsWJ8A

В умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру, підготовки до наступного опалювального сезону та потреби у сталому відновленні громадам важливо не лише реагувати на кризові ситуації, а й заздалегідь планувати енергетичну безпеку, резервне живлення, ефективне енергоспоживання та модернізацію критичної інфраструктури.

Саме ці питання стали основою дослідження енергетичної стійкості громад, проведеного Центром розвитку інновацій. Дослідження охопило 133 територіальні громади України та дозволило виявити ключові виклики, потреби й пріоритети громад у сфері енергетичної безпеки.

Зокрема, результати дослідження засвідчили низку системних викликів у сфері енергетичної стійкості громад. У близько 40% опитаних громад резервним живленням забезпечено менше половини критичних об’єктів, зокрема у 12% громад - лише від 10% до 30% таких об’єктів. Систему енергоменеджменту впровадили лише 13,5% опитаних громад, а сонячні панелі як альтернативне джерело енергії використовує приблизно третина громад. Водночас майже 70% громад повідомили про критично низький (менше 25%) рівень фінансування потреб у сфері енергостійкості. Ці дані стануть відправною точкою для обговорення практичних кроків, доступних технологічних рішень і можливостей співпраці.

Під час конференції учасники зможуть:

• дізнатися про ключові результати дослідження енергетичної стійкості громад;
• порівняти власні виклики із ситуацією в інших громадах;
• обговорити потреби громад у підготовці до опалювального сезону;
• ознайомитись з практичними рішеннями у сфері енергоаудиту, енергоменеджменту, альтернативних джерел енергії, систем накопичення, EMS та Smart Grid;
• поставити запитання експертам і представникам технологічних провайдерів;
• поділитися потребами своєї громади та визначити можливі напрями подальшої підтримки.

Окрему увагу буде приділено технічному забезпеченню громад, резервним і автономним джерелам енергії, управлінню енергоспоживанням, потребам у фінансуванні, а також підходам до забезпечення безперебійної роботи критично важливих послуг.

ПРОГРАМА

Зустріч буде корисною для громад, які вже реалізують рішення у сфері енергетичної стійкості, а також для тих, хто лише формує системний підхід до енергетичної безпеки. Це можливість представити власні потреби, поставити запитання експертам, знайти потенційні рішення та визначити подальші кроки для посилення стійкості громади.

Центр розвитку інновацій є учасником консорціуму EDIH “Kyiv HiTech” та координує в ньому напрям SMART CITY & Community, спрямований на підтримку громад у впровадженні цифрових, інноваційних та технологічних рішень для сталого розвитку, підвищення стійкості інфраструктури та ефективного управління ресурсами.

Запрошуємо долучитися до обговорення та спільного пошуку практичних відповідей на енергетичні виклики, з якими сьогодні стикаються українські громади.

Фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди та думки належать лише автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань охорони здоров’я та цифрових технологій. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає грант, не можуть нести за них відповідальність.

Відкритість, довіра та доброчесність не з'являються самі собою. Їх будують люди та громади, які готові змінювати правила гри. Саме тому ми відкриваємо конкурсний відбір громад до проєкту «ВСІМ. Формування культури доброчесності в громадах».

Для кого проєкт?

Ми шукаємо громади, які прагнуть не лише виконувати вимоги законодавства, а й створювати середовище, де доброчесність стає частиною щоденної культури.

Проєкт публічно стартував на початку травня 2026 року. Він спрямований на допомогу громадам у побудові системи управління, якій довіряють, та на запобігання корупційним ризикам ще до їх виникнення.

Що отримають учасники проєкту?

• навчання для уповноважених з питань запобігання корупції;
• індивідуальні консультації експертів;
• методичну підтримку та практичні інструменти для організації антикорупційної роботи;
• обмін досвідом з громадами з усієї України;
• можливість представити власні практики на національному рівні.

Проєкт передбачає два рівні участі залежно від готовності та потреб громади.

Перший рівень (базовий) – для 30 громад

Учасники пройдуть оцінку поточного стану організації антикорупційної роботи, отримають рекомендації експертів та комплексну підтримку для посилення доброчесності у своїй громаді.

Поглиблений рівень – для 10 громад

Окрім базової підтримки, громади отримають експертний супровід з проведення оцінки корупційних ризиків, розроблення Антикорупційної програми та її впровадження.

Участь у проєкті допоможе громаді зміцнити довіру мешканців, посилити управлінські процеси, покращити репутацію серед партнерів та інвесторів, а також підвищити ефективність реалізації стратегічних проєктів розвитку.

Як взяти участь у відборі?

Відбір здійснюється на конкурсній основі через відкритий набір заявок. Для участі у конкурсі необхідно заповнити форму та надати відповідні документи, що підтверджують відповідність критеріям відбору.

Важливо:

До участі у відборі не допускаються громади, в яких відсутня особа, офіційно відповідальна за виконання антикорупційної функції, або не подано листа підтримки від голови громади. До другого рівня не допускаються громади, які вже мають затверджену та чинну Антикорупційну програму.

Інформаційна сесія відбудеться 11 червня 2026 року о 15:00. Для участі необхідно завчасно зареєструватись за посиланням: https://us06web.zoom.us/meeting/register/u94kAziJRRaOvyMYqrfvZQ.

Питання приймаються до 23 червня 2026 року на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., тема листа “ВСІМ. Запитання. НАЗВА ГРОМАДИ”.

Термін подання заявок: по 30 червня 2026 року (до кінця доби).

Прийом заявок та документів від громад – за посиланням: https://forms.gle/pvAPBp6uP3d2VXZB9.

Запрошуємо стати частиною спільноти громад, які формують нові стандарти доброчесного та відповідального місцевого самоврядування.

З повагою,
Команда проєкту «ВСІМ. Формування культури доброчесності в громадах»

Довідково: Проєкт «ВСІМ. Формування культури доброчесності в громадах» реалізується Агенцією відновлення та розвитку в партнерстві з Фундацією інституційного розвитку за підтримки «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Німеччиною, Данією, Францією, Австрією, Польщею та Словенією.

*За матеріалами сайту: «Децентралізація». 

Кабінет Міністрів України ухвалив новий порядок використання коштів державного бюджету для фінансування заходів з ведення лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів. Документ визначає сучасний механізм державної підтримки лісової галузі, спрямований на відновлення лісів, які постраждали внаслідок війни, посилення їх охорони та забезпечення сталого управління лісовими ресурсами. Відповідна постанова ухвалена 3 червня.

Рішення сприятиме забезпеченню належного та ефективного фінансування заходів з охорони, захисту та відновлення лісів, збереження біорізноманіття і цінного генофонду лісових рослин, а також запобігання масштабним екологічним втратам в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення.

Постановою передбачено спрямування бюджетних коштів за такими основними напрямами:

• часткова компенсація до 50% вартості робіт з відновлення лісів на територіях, де ведуться або велися бойові дії чи які перебували в тимчасовій окупації;
• ведення державного лісового кадастру для формування актуальної та достовірної інформації про стан лісових ресурсів;
• проведення національної інвентаризації лісів для отримання репрезентативних даних щодо їхнього стану, запасів деревини та біорізноманіття;
• фінансування ведення лісового господарства постійними лісокористувачами, які не здійснюють заготівлю деревини в порядку рубок головного користування.

«Внаслідок російської агресії близько 2,9 млн гектарів українських лісів зазнали пошкоджень різного ступеня, а понад 690 тисяч гектарів потребують розмінування. У цих умовах держава повинна забезпечити ефективний механізм фінансування відновлення та захисту лісових екосистем. Ухвалена постанова дозволить спрямувати ресурси на найважливіші завдання – від лісовідновлення на постраждалих територіях до формування сучасної системи обліку та моніторингу лісів», – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас ВИСОЦЬКИЙ.

Реалізація постанови забезпечить прискорить відновлення лісів на постраждалих територіях, посилить екологічну безпеку держави та сприятиме збереженню природного балансу під час війни та у період післявоєнної відбудови України.

*За матеріалами сайту: „Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України”.

Президентка УАРОР, голова Харківської обласної ради, віцепрезидентка AER Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО працює на майданчику Асамблеї європейських регіонів у Тімішоарі (Румунія).

Як віцепрезидентка AER Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО  бере участь у формуванні рішень, які визначають подальшу роботу організації та її пріоритети на наступні роки.

Під час засідань Виконавчої ради, Генеральної асамблеї та Бюро ухвалили низку важливих рішень:

– затвердили фінансову звітність AER за 2025 рік та бюджет організації на 2027 рік;

– ратифікували рішення Виконавчої ради, звіти керівництва та програм Асамблеї;

– визначили пріоритетні напрями роботи на 2026–2027 роки у сферах політики згуртування, розвитку сільських територій, доступу до послуг та міжрегіонального співробітництва;

– Україна в порядку денному: підтвердили подальшу підтримку українських регіонів та участь AER в ініціативах, пов’язаних із відновленням України.

Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО  наголосила, що важливим рішенням Генеральної асамблеї стала ратифікація членства Київської обласної державної адміністрації та міста Харкова в AER.

Сьогодні 24 українські регіони мають представництво в Асамблеї європейських регіонів та можливість безпосередньо брати участь у формуванні рішень, що стосуються розвитку регіональної політики, міжнародного партнерства та підтримки України.

«Окремо презентували Карпатську інтеграційну ініціативу, яка об’єднує 40 регіонів семи європейських країн. Наступний крок — реалізація спільних проєктів та залучення інвестицій для розвитку наших територій. Дякую президенту Асамблеї європейських регіонів Лукасу МАНДЛЮ, першому віцепрезиденту AER Крістіану ДЕБЕВУ, начальнику Чернівецької обласної військової адміністрації Руслану ОСИПЕНКУ та голові Закарпатської обласної ради Роману САРАЮ за спільну роботу», — зазначила Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.