Реформа місцевого самоврядування продовжує рухатися вперед. За багатьма рішеннями, які сьогодні визначають майбутню модель багаторівневого врядування, розвиток міжмуніципального співробітництва, відкритого врядування та відновлення громад, стоїть тривала експертна робота міжнародних партнерів.

Проєкт Ради Європи «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України» представив результати роботи за період з квітня 2025 року до травня 2026 року.

Як повідомляє Офіс Ради Європи в Україні, проєкт продовжує підтримувати розвиток місцевого самоврядування та багаторівневого врядування в умовах повномасштабної війни, поєднуючи допомогу у впровадженні реформ із практичною підтримкою громад.

Робота проєкту охоплює три взаємопов'язані напрями: удосконалення законодавчої та інституційної бази багаторівневого врядування відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування; підвищення якості місцевого врядування через розвиток спроможності органів влади різних рівнів; а також підтримку демократичних інновацій і громадської участі.

Підтримка ключових реформ

Протягом року проєкт забезпечував правову експертизу, консультаційну підтримку та діалог між органами влади різних рівнів щодо подальшого розвитку системи місцевого самоврядування.

Серед результатів цього напрямку в Офісі Ради Європи відзначають ухвалення постанови Кабінету Міністрів України №1748 щодо реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в умовах воєнного стану та підготовки до членства в ЄС, набуття чинності Законом України №4425-IX про розвиток співробітництва територіальних громад, а також ухвалення у першому читанні законопроєкту №14412 «Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування».

Проєкт також сприяв розвитку метрополійного співробітництва, підготовці законодавчих пропозицій щодо розмежування повноважень між рівнями влади та вдосконаленню підходів до правового нагляду у сфері місцевого самоврядування.

Відкрите врядування та права людини

Окрему увагу було приділено розвитку відкритого врядування та залученню громадян до прийняття рішень.

У межах нового циклу місцевих ініціатив на 2025–2026 роки пряму фінансову та експертну підтримку отримали громади Сміли, Кам'янця-Подільського, Іванівки, Тернополя, Білої Криниці та Глибокої. Ще дві громади — Звягель і Оржиця — отримали додаткову підтримку для реалізації своїх планів дій. Усі ініціативи реалізуються у партнерстві з організаціями громадянського суспільства.

Представники українських громад також долучилися до Глобального саміту Партнерства «Відкритий Уряд» в Іспанії, де презентували власний досвід впровадження принципів відкритого врядування та громадської участі.

У сфері відкритого врядування та прав людини понад 200 учасників пройшли навчання щодо відповідних принципів і практик, а круглий стіл, присвячений підтримці громадян під час подання заяв до Реєстру збитків для України, об'єднав понад 500 учасників.

Підтримка відновлення та розвитку громад

Одним із ключових напрямів стала допомога громадам у підготовці до відновлення та довгострокового розвитку.

У квітні завершився другий потік «Академії відновлення громад», яка протягом шести місяців об'єднувала представників громад із 17 областей України. Учасники опановували інструменти стратегічного планування, працювали над залученням ресурсів та розробляли проєкти відбудови й сталого розвитку своїх громад.

Паралельно майже дві тисячі представників органів місцевого самоврядування взяли участь у заходах із розбудови спроможності, присвячених управлінню публічними інвестиціями, службі в органах місцевого самоврядування та просторовому плануванню. Особливий акцент було зроблено на розвитку Львівської, Київської та Івано-Франківської агломерацій.

Просторове планування як інструмент відновлення

В умовах післявоєнного відновлення проєкт приділив значну увагу розвитку просторового планування.

Серія експрес-тренінгів для представників понад 200 громад об'єднала більше 400 учасників. Під час навчання розглядалися питання інтеграції стратегічного, просторового, інфраструктурного та бюджетного планування, а також використання даних для ухвалення управлінських рішень.

Демократичні інновації та участь громадян

Помітною частиною роботи проєкту стали демократичні інновації та впровадження механізмів деліберативної демократії.

Через механізм Громадських Асамблей мешканці громад отримали можливість безпосередньо долучатися до вироблення рекомендацій для місцевої влади.

Для поширення цих підходів проєкт також посилив спроможність 80 представників органів влади та громадянського суспільства у сфері деліберативної демократії.

Молодь як учасник місцевого самоврядування

Важливим результатом року стало розширення практики інклюзивного Шкільного громадського бюджету.

Одинадцять українських громад уже затвердили відповідні положення та впроваджують цей механізм відповідно до стандартів Ради Європи. Завдяки цьому понад 6200 дітей, зокрема учні з особливими освітніми потребами, отримали можливість брати участь у голосуванні та прийнятті рішень у своїх школах. Ще шість громад готуються до запуску інструменту восени 2026 року.

Для підтримки поширення цієї практики проєкт спільно з програмою EGAP розробив спеціальний онлайн-курс для органів місцевого самоврядування, закладів освіти та школярів.

Проєкт «Посилення багаторівневого врядування та місцевої демократії для підтримки відновлення України»впроваджується Центром експертизи багаторівневого врядування при Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки.

*Джерело:Центр експертизи багаторівневого врядування

За ініціативи комунального закладу «Ветеранський простір «Пліч-о-пліч» Харківської обласної ради та підтримки Громадської організації «ХАробрість» на Харківщині стартувала безкоштовна програма психоемоційної реабілітації для українських захисників та ветеранів.

 Президент УАРОР, голова Харківської обласної ради, Президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО під час сьомого засідання Координаційного штабу з впровадження Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 3077-ІХ презентувала досвід Харківщини, яка перша в Україні розпочала практичне впровадження закону.

Міністерство розвитку громад та територій Україна продовжує працювати над рішеннями та політиками у сферах відновлення, енергетичної стійкості, розвитку транспортної інфраструктури та залучення міжнародного фінансування.  

У травні ключовими пріоритетами роботи були відновлення громад, модернізація інфраструктури та проєкти, які формують основу для довгострокового розвитку країни.

Енергетична стійкість

Мінрозвитку продовжує реалізацію Планів стійкості за напрямками захисту критичної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації, безперебійного тепло- та водопостачання.

У травні завершено роботи із захисту 42 об’єктів енергетичної та критичної інфраструктури. Триває облаштування захисних споруд, встановлення блочно-модульних котелень (БМК), розвиток резервного живлення та розподіленої генерації. Для встановлення додаткових БМК Уряд виділив 3 млрд грн.

Енергонезалежність житлових будинків

У межах програми «СвітлоДІМ» майже 1800 багатоквартирних будинків вже отримали фінансування на енергонезалежність на загальну суму понад 450 млн грн. 

Співвласники будинків уже перерахували понад 370 млн грн на придбання необхідного обладнання.

Відбудова та розвиток інфраструктури

З початку року в Україні відремонтовано 13 млн м² дорожнього покриття, що перевищує планові показники на цей період.

Лише у травні ліквідовано 5,5 млн м² пошкоджень дорожнього покриття, що більш ніж у десять разів перевищує показники аналогічного періоду минулого року.

Роботи проводяться на ключових транспортних маршрутах держави, серед яких дороги Київ—Одеса, Київ—Чоп, Київ—Харків, Київ—Ковель—Ягодин та інші стратегічно важливі напрямки.

Також триває реалізація проєктів водопостачання у Дніпропетровській області. Нові системи водопостачання та водовідведення будуються для Томаківської та Миронівської громад. Після завершення робіт стабільне водопостачання отримають понад 28 тисяч мешканців.

Безбар’єрність

У межах Національного тижня безбар’єрності Мінрозвитку презентувало посібник «10 простих кроків, як забезпечити доступність будівель і споруд».

Також оновлено систему моніторингу безбар’єрності у громадах. Відтепер оцінювання охоплюватиме не лише громадські будівлі та транспортну інфраструктуру, а й житлові будинки, магазини, аптеки, банки, заклади харчування та інші об’єкти повсякденного користування.

До кінця року кількість об’єктів на Мапі безбар’єрності зросте з 70 до 90 тисяч.

Інвестиції та міжнародна підтримка

У травні Україна залучила нові ресурси для відновлення та розвитку. 

Підписано грантову угоду з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) на суму близько 40 млн доларів США. Кошти будуть спрямовані на відновлення громадської інфраструктури, підтримку медичної сфери, аграрного сектору та модернізацію критично важливих об’єктів. 

Також Банк розвитку Ради Європи перерахував 25 млн євро для реалізації програми пільгового житлового кредитування внутрішньо переміщених осіб. Завдяки цьому фінансуванню близько 549 родин ВПО зможуть придбати власне житло. 

Підготовка до Ukraine Recovery Conference 2026

У травні Мінрозвитку провело IV Міжнародний саміт міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність».  

Захід об’єднав понад 500 учасників, серед яких понад 150 міжнародних гостей із країн Європи та міжнародних організацій. До Саміту долучилися понад 200 українських громад.

Також завершено відбір громад для участі в Ukraine Recovery Conference 2026. Із 356 заявок відібрано 102 громади, які представлять свої проєкти відновлення та розвитку міжнародним партнерам під час конференції у Гданську.

Травень вкотре підтвердив: попри війну Україна продовжує відновлювати інфраструктуру, залучати інвестиції, модернізувати транспортну систему та впроваджувати рішення, які посилюють стійкість держави та створюють основу для майбутнього розвитку.

*За матеріалами сайту: "Міністерство розвитку громад та територій".

Міжнародний Реєстр збитків, створений Україною, ЄС та ще 43 країнами світу зі штаб-квартирою в Гаазі, є одним із ключових міжнародних механізмів для майбутнього відшкодування.

Як заявила заявила Прем’єр-міністр України Юлія СВИРИДЕНКО, Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року.

«До врегульованих постановою категорій додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті у Дії»,  — повідомила Очільниця Уряду.

Наразі через Дію вже можна подати заяви до міжнародного Реєстру збитків для України за 21 категорією.  

Окрім уже наявних категорій, громадяни можуть зафіксувати та в майбутньому отримати компенсацію за втрату доступу до медичної допомоги, доступу до освіти, інші порушення міжнародного гуманітарного права, прав людини, законів і звичаїв війни, а також додаткові економічні втрати.

Власники бізнесу можуть додатково зафіксувати втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, інші економічні та гуманітарні збитки.

Держава ж зафіксує знищення обʼєктів культурної спадщини, екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, витрати на розмінування та очищення територій.

Юлія СВИРИДЕНКО нагадала, що у грудні 2025 року було розпочато створення компенсаційної комісії. Станом на сьогодні 38 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію. Наразі триває процес, необхідний для запуску її роботи.

Це практичний майданчик для обміну досвідом між громадами, які вже впроваджують рішення у сфері відновлюваної енергетики та термомодернізації, та тими, хто планує масштабування таких підходів.

Дата: 8–9 червня 2026 року

Локації: Львів / Дрогобич

Участь: безкоштовна

Для участі необхідно зареєструватися: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdRVE5l…/viewform

Організатори забезпечують харчування під час заходу та проживання у Львові. Витрати на проїзд не відшкодовуються.

У фокусі візиту:

• кейси ЛКП «Львівсвітло» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо переходу на відновлювані джерела енергії;
• фінансові моделі та інструменти залучення інвестицій у муніципальні енергетичні проєкти;
• огляд технічних рішень для громад у сфері ВДЕ;
• європейський досвід у межах проєкту Biodiverse (Interreg Europe) — розвиток Agri-PV у Німеччині та Австрії з урахуванням впливу на біорізноманіття;
• розвиток сонячної та геотермальної енергетики в Дрогобичі;
• реалізація програми «Енергодім» та комплексна термомодернізація ОСББ;
• виїзні візити на об’єкти, де впроваджені рішення вже працюють у громадах.

Детальна програма буде надіслана зареєстрованим учасникам.

Візит буде корисним для:

– енергоменеджерів;

– представників органів місцевого самоврядування та комунальних підприємств;

– консультантів та фахівців у сфері ВДЕ.

Захід організовується в рамках конкурсу «Energy Manager Star 2026», який реалізується проєктом Європейського Союзу «Угода мерів – Схід» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України.

Під час форуму щодо регіональних планів стійкості та стратегічного планування розвитку громад і областей, організованого Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України за підтримки Програми Polaris, разом із Головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергієм СУХОМЛИНОМ та представниками регіонів обговорили реалізацію планів стійкості та підготовку областей до наступного опалювального сезону.

Як президентка Української асоціації районних та обласних рад Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО  акцентувала увагу на тому, що найбільше навантаження сьогодні несуть саме прифронтові регіони — Харківщина, Дніпропетровщина, Сумщина та інші області, які одночасно підтримують сили оборони, забезпечують роботу критичної інфраструктури та реалізують плани стійкості в умовах постійних обстрілів і обмеженого фінансового ресурсу.

«Сьогодні це — спільна відповідальність держави та регіонів. Саме тому надзвичайно важливо, щоб рішення щодо відновлення, захисту критичної інфраструктури, енергетичної безпеки та підготовки до зими ухвалювалися у постійному діалозі з громадами та областями. Окремо говорили про те, що частина інформації щодо планів стійкості не може бути публічною з міркувань безпеки. В умовах війни це необхідно для захисту людей, об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення стійкості наших громад. Дякую за чудову модерацію виконавчому директору Асоціації міст України Олександру СЛОБОЖАНУ», – зазначила Тетяна ЄГОРОВА-ЛУЦЕНКО.